<Український народолюбець Борис Грінченко скачати

Український народолюбець Борис Грінченко
16.04.2012, 21:48
Чільне місце в діяльності педагога-народолюбця займало вдосконалення навчального процесу, важливим інструментом чого стала підготовка нових навчальних посібників. Уже в 1888 р. Борис Дмитрович розробив україномовний посібник "Настина читанка”, який став засобом української освіти й виховання не тільки власної доньки, а селянських дітей Олексіївки. У 1889 р. Б.Д.Грінченко написав ще один посібник – "Граматика”, що служив тим же цілям [4].
У процесі спілкування педагог прагнув пробудити в учнів творче мислення. У грудні 1888 – лютому 1889 рр. Б.Д.Грінченко випускав разом зі своїми вихованцями рукописний ілюстрований журнал "Думка”, в якому школярі могли прочитати мудрі вислови, загадки, казки, народні пісні, оповідання. До шевченківських роковин у журналі було вміщено вірші на пошану Кобзаря [6].
Б.Д. Грінченко повністю віддавався нелегкій учительській праці. Отже, відносно вільними залишалися лише недільні вечори та свята. У ці дні до подружжя Грінченків часто заходили селяни, а іноді й вони відвідували хліборобів [12, с. 117, 118].
З перших днів перебуванняБориса Дмитровича в Олексіївці місцеві селяни були вражені, що він розмовляв з ними по-українськи, поводив себе культурно, просто, дотримувався високоморального способу життя. Тому, виявляючи свою прихильність, до Грінченків заходило багато батьків школярів. Особливо людно бувало у святкові дні. На Різдво й на Меланки селяни приходили колядувати, засівати та щедрувати, на Пасху – обмінювались пасками тощо. Притягувало до подружжя народних учителів й те, що вони у разі потреби лікували селян, аджемедичний персонал у цій місцевості на 20 верст навкруги був відсутній [12, с. 136, 138].
Незважаючи на велику зайнятість у школі, Б.Д.Грінченко не припиняв літературної діяльності, вивчив чеську мову. В олексіївський період Борис Дмитрович написав цілу низку оповідань з народного життя. Це, зокрема, «Каторжна» (1888 р.), «Олеся», «Грицько»(1890 р.), «Украла», «Кавуни» (1891 р.), «Панько», «Батько та дочка» (1893 р.) та ін. [11, с. 333-343, 344-348, 350-355, 356-359, 360-366, 367-370, 371-389]. У 1891 р. творчий доробок письменника збагатився повістю "На распутті” [10]. Грінченкова проза просякнута знанням реалій народного життя, щирою любов’ю до людей, до рідної землі. Чітка життєва позиція письменника-народолюбця відбилася в наступних рядках оповідання "Олеся”: "Кожен чоловік повинен боронити від усякого ворога рідний край, не жаліючи свого життя” [11, с. 346].
В Олексіївці Б.Д.Грінченко виявив неабиякий інтерес до літературознавства, літературної біографістики. У цей період з-під його пера вийшли біографічні нариси, життєписи "Грігорій Квітка” (1890 р.), "Євген Гребінка” (1891 р.) та ін. [5; 7]. Тоді ж Борис Дмитрович активно працював у галузі української поезії. Свідченням цього стали рукописні збірки "Вірші 1889 – 1892 рр.”, "Галицькі вірші” (1892 р.) [2; 3]. За визнанням самого Б.Д.Грінченка, поезія складала лише випадкове явище в його діяльності. Попри всі недоліки, вона була наповнена ідеалами правди, свободи, просвіти, глибоким патріотизмом [17, с. 2, 38, 39]. 
Водночас народолюбець не припиняв роботу над лексичними нотатками, матеріалами, що записував з народних вуст [8]. Згодомлексика, зібрана Б.Д.Грінченком на Катеринославщині, увійде до його чотиритомного "Словаря української мови”.
Утім у зазначений період в урядовій політиці щодо освіти посилилися охоронно-консервативні тенденції. Керівництво міністерством усе сильніше дбало про те, щоб у народнихшколах не зароджувалось ніяке "вільнодумство”. Напевно, до начальства дійшли чутки про педагога-народолюбця в Олексіївці, якийписав твори під псевдонімом "Чайченко”.
Томувранці 30 квітня 1888 р. до Грінченків з’явилися жандармський ротмістр, жандармський вахмістр та поліцейський наглядач,які зробили на їхній квартирі трус. Лише за те, що Б.Д.Грінченко мав псевдонім Чайченко, він був заарештований з вилученням рукописів й листів. Проте незабаром ротмістр визнав, щозробив трус через помилку [12, с. 126, 141, 144-146].
Певно, цей перший прикрий епізод не набувнегативного продовження через авторитет Х.Д.Алчевської, яка прихильно ставилась до Б.Д.Грінченка та його дружини. Адже на початку 1860-х рр. подружжя Алчевських брало участь у Харківській українській громаді. Щоправда, незабаром Алчевські відійшли від участі в українському національно-демократичному русі. Від колишнього "українофільства” у них залишилась пошана до Т.Г.Шевченка і його "Кобзаря” та любов до української пісні [12, с. 148, 149].
Х.Д.Алчевська належала до енергійних, розумних, талановитих, працьовитих, цілеспрямованих, але вельми боязких і обережних людей. Олексіївська школа була звичайно російськомовною. Єдине, щодозволяла собі попечителька у цьому навчальному закладі, то співи українських пісень таособистий презент школярам-випускникам увигляді українських книжок. При цьому Христина Данилівна завжди примовляла Борису Дмитровичу: "Справді ж ми з вамина вулкані стоїмо!”[12, с. 153, 154, 176].
Попечителька знала, що селяни беруть у Грінченків українськікнижки, і школярі їх читають [12, арк. 176б]. Проте вона не здогадувалась, що Б.Д.Грінченко систематично навчав йвиховував учнів в українському дусі. В Олексіївській школі педагог розмовляв з учнями по-українськи, а так звані письмові роботи, іспити, підручники були російськомовними. Школа часто інспектувалась начальством, і учні знали, що в класах треба відповідати тією мовою, якою до тебе звертаються [12, с. 169, 171, 172].
Б.Д.Грінченко віддавав багато силпозакласній роботі. І саме тут учні писали українською мовою рецензії на прочитані книжки, вірші, оповідання і т.ін. Вдома школярі вчили українські вірші та байки. Читав Б.Д.Грінченко й лекції з українознавства. Внаслідок цієї копіткоїроботи учні розрізняли Україну і Московію, українську і російську мови, знали історію, літературу, географію України [12, с. 131, 172]. Свої знання вони могли висловлювати гарною українською мовою. Грінченки привезли в Олексіївку достатньо повну українську бібліотеку, а такожбезцензурні російські видання. Усі ці книжки обгорталися поверх палітурок і обкладинок у газету, і учні знали, щотака література призначена для позашкільного читання [12, с. 173, 174].
Б.Д.Грінченко піклувався про підготовку нових посібників. Удома він учив доньку, яку виховувавв українському дусі, та деяких інших дітей українській граматиці,написаній друкованими літерами. По цій граматиці навіть деякі письменні селяни вчили неписьменних. Для доньки Борис Дмитрович підготував Читанку і рукописний журнал [12, с. 175].
Метою діяльності Б.Д.Грінченка було всіляке сприяння поступу української освіти і культури. У цьому питанні він не сходився з попечителькою Олексіївської школи Х.Д.Алчевською. Це яскраво виявилось під час30-ти річного ювілею педагогічної діяльності Христини Данилівни, що відбувся 14 травня 1892 р. у Харкові. Бориса Дмитровича запросили на святкування. Проте вінвідмовив, обґрунтувавшимотиви у листі до Х.Д. Алчевської. "Я вважаю, – писав Б.Д.Грінченко, – що українці повинні служити Україні і українській, а не московській просвіті. Поважаючи діячів московської просвіти в московській землі, я не можу інакше як негативно ставитися до московської просвіти вземлі українській. Кінцевим результатом діяльності Христини Данилівни є омоскалення могонароду, тобто та річ, проти якої спрямована моя діяльність” [12, с. 194, 195]. Відповідаючи Б.Д.Грінченкові, Х.Д.Алчевськависловилажаль з приводу його рішення не їхати до Харкова і звернула увагу на те, що прагнула "у міру можливості і зберегти малоруську пісню, і дати народу малоруську книгу” [12, с. 198].
Наступний 1892 – 1893 навчальний рік став останнім роком учителювання Б.Д.Грінченка в Олексіївській школі. На той час навчальний заклад ставнайкращим у повіті. Характерно, що учні з вдячністюзгадували грінченкову науку. Один з них зазначав, що учитель "навчав, як треба любити людей і свою рідну країну, котрої ми до нього не знали, що вона у нас є; навчав жити просто, не лізти в пани, а жить правдиво і чесно”. Протеподальше співробітництво народолюбця з Х.Д.Алчевською було вже неможливим. Адже попечителька не моглазрозуміти, як Б.Д.Грінченко працює у школі тільки через те, що це дає йому змогу виховувати у дітей українську національну свідомість і, живучи серед українського народу, мати на нього безпосередній вплив [12, с. 205, 214]. З від’їздом Грінченків з Олексіївни Х.Д.Алчевська вже "не стояла на вулкані”, адже наступниця Бориса Дмитровича – учителька В.П.Кондратьєва – зовсім не розуміла української мови [12, с. 270].
У катеринославський період завершилось ідейне становлення Б.Д.Грінченка як українського народолюбця. Свідченням цього є відомі "Листи з України Ніддніпрянської” 1892 – 1893 рр., де Борис Дмитрович активно полемізував з видатним українським політичним діячем М.П.Драгомановим. Написані в сільській глибинці, в періодактивної педагогічної діяльності, "Листи…” переконують у величезній життєвій силі Б.Д.Грінченка і ставлять його в один ряд з найбільшими українськими інтелектуалами тієї доби. Аналіз цієї публіцистичної пам’ятки дає можливість констатувати, що Б.Д.Грінченко належав до прихильників поступових національно-культурних та соціальних перетворень у напрямку до самостійного національного життя українців [9].
Отже,перебування Б.Д.Грінченка на Катеринославщині стало періодом його активної діяльності в галузі української освіти, літератури, літературознавства, мовознавства та публіцистики. Це був конкретний внесок народолюбця у поступ української національної справи.



·
Категорія: Реферати | Додав: Life | Теги: Український, Грінченко, Реферати, народолюбець, Борис
Переглядів: 1028 | Завантажень: 258 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
<kfujlfh.

Имя *:
Email:
Код *:
Портал GDZWKA.COM допоможе тільки тим школярам, ​​які будуть використовувати готові домашні завдання для зміцнення пройденого матеріалу, відпрацювання нової незрозумілою або складної теми, а також, допоможе батькам будь-яку дитину, в будь-якому віці і на будь-якому етапі шкільного навчання , для своєчасної, оперативної та якісної перевірки домашнього завдання, написання твору, а також, для вирішення складних завдань і прикладів, заданих в школі на будинок по математичних предметів. Використання відповідей до підручника для списування, а особливо, якщо мова йде про бездумне переписування відповідей, швидше за все, зашкодить дуже сильно, залишить проломи в знаннях, подарує, в результаті, капітальне відставання з будь-якого предмету шкільної програми.

Готові домашні завдання, з'явилися вже досить давно. Раніше, збірники з рішеннями продавалися на полицях книжкових магазинів, школярі ганялися за ними, намагалися купити, щоб схитрувати, отримати хороші оцінки. Сьогодні відповіді і ГДЗ доступні всім без винятку школярам при виході в мережу інтернет. На уроках ж, для будь-якого школяра доступна мобільний зв'язок і, якщо, дозволяє екран мобільного телефону - вийти в мережу і підглянути правильні рішення або відповіді не складе великих труднощів.

Також на нашому сайті ви знайдете готові мультимедійні презентації, присвячені різним темам. Ці презентації будуть дуже корисні для вчителів і учнів будь-якого класу. Якщо перші з їх допомогою зможуть створювати дійсно захоплюючі, цікаві для учнів уроки, то самі учні значно поглиблять рівень своїх знань, зможуть безкоштовно завантажити презентації, в яких є і готові домашні завдання, і завдання для ЗНО. Всі презентації створені на зручних і легких для розуміння програмах, тому якщо необхідно, будь-який користувач зможе доповнити їх новими слайдами, відео і музикою. Вміст сайту постійно змінюється, додаються нові цікаві презентації, тому кожен відвідувач зможе без проблем знайти підходящу по вмісту презентацію, і відразу ж легко завантажити її на свій комп'ютер.