Аналіз поезії "ЯРОСЛАВ МУДРИЙ" Олександр Олесь
Детальний аналіз поезії Олександра Олеся "Ярослав Мудрий". Кожен школяр повинен знати хто такий Ярослав Мудрий, звісно ж з на уроках історії України учень дізнається про Ярслава мудрого, але Олександр Олесь написав поезію про правління князя Ярослава та піклування про свою батьківищину та народ.

Тема твору:  зображення правління князя Ярослава Мудрого та заповіт нащадкам.
Ідея твору: захоплення політичною волею та мудрістю князя - справжнього господаря своєї землі.
Мета твору: слідувати заповітам Ярослава Мудрого, надія і віра в згуртованість народу, мати активну життєву позицію.
Проблематика твору: активна життєва позиція людини, прагнення до знань, захист рідної землі.

Композиція твору.

Зав'язка: Ярослав сів на престол. 
Розвиток дій: Україна розцвіла, як пишний сад: Київ Царгородом другим став, човни чужинців знову в Київ поплили, Ярославль свій збудував.  
Кульмінація: перемога над печенігами та заповіт князя. 
Розв'язка: недовго пам'ятали діти мудрий заповіт. 

Художні засоби.

Епітети: Ярослав розумний; бідне місто; пишний сад; живий, шумливий Київ; препишний двір; ішли невпинно; чужоземні посланці; пишнім троні; грізним берлом; низько кланялися; грали весело; ситого обіду; муштрованих звірят; народного майна; бивсь хоробро; Боян великий; найславніший із співців; вінок безсмертний; бесмертних слів; дні короткі; в ліпшу сторону; спільної мети; мудрий заповіт.
Порівняння: «зацвіла, як пишний сад», «як про друга, як про сина, дбав про його Ярослав», «а незгода, наче вітер, все по полю рознесе».
Метафора: «сплів йому вінок безсмертний Із пісень безсмертних слів»
Персоніфікація: «пролетіли дні короткі», «тільки мир збере усе, а незгода…все по полю рознесе»
Анафора (єдинопочаток): «Бідувало бідне місто, бідувало і село».

Жанр твору: поезія.

 Короткий виклад твору.

  Після Святополка Окаянного на престол зійшов Ярослав. У спадок князь отримав зруйновані міста й села. 

  Ярослав розбудував державу, підняв рівень Києва до європейського, зробив важливим торговельним центром, оточив оборонними валами, ровами, мурами. До князя приходили чужоземні посли, інші володарі прагнули побувати в столиці, поріднитися з Ярославом. За діла народ назвав свого князя Мудрим. 

   Правитель не хотів воювати, «щоб не нищити народу», проте зумів повернути українські етнічні землі на Заході, перемагав печенігів та черкесів, котрі  нападали на Україну. 

   Перед смертю зібрав синів і дав заповіт, щоб жили у злагоді й примножували славу, добуту предками.

  На жаль, сини не виконали наказ батька. 

Тематика твору: активна життєва позиція людини – мудрого господаря своєї землі.
Носії добра – Ярослав, народ, співець Боян, Мстислав.
Носії зла – Святополк Окаянний, Редедя, сини Ярослава.

Поезія вчить прагнути до знань, у згоді йти до спільної мети.

Головні персонажі (дійова особа, про яку розповідається протягом усього твору і характер якої розкрито найповніше) – князь Ярослав Мудрий. 
Другорядні персонажі (дійові особи, які виконують у творі допоміжну роль і допомагають висвітлити характер головного персонажа) – чужоземні посланці, народ, сини князя.
Категорія: Шкільні твори | Додав: gdz | Теги: Мудрий, аналіз, Олесь, Олександр, поезії, Ярослав
Переглядів: 12 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Код *: