Аналіз вірша "Не бував ти у наших краях!" Павло Тичина
Детальний аналіз вірша Павла Тичини "Не бував ти у наших краях!".

Тема твору: розповідь ліричного героя про красу рідного краю, козацьку  славу, працьовитість та співучість земляків.
Ідея твору: Уславлення гармонії людини з природою, патріотизму, працьовитості людей, героїв – визволителів рідної землі. 
Основна думка: бути патріотом своєї батьківщини.

Рід літератури: лірика. 
Жанр: вірш
Тематика: патріотична лірика.

Художні засоби.

Епітети: блакитні простори; веснянії ночі.
Метафори (персоніфікація, або уособлення): серце б'ється, степ простягнувся.
Порівняння: могили, як гори; 
Оклики: «Не бував ти у наших краях!», «А веснянії ночі в гаях!..», «Не бував ти у наших краях, Бо відтіль не таким би вернувся!», «Що не можуть без пісні і нивки зорати! ».
Риторичні запитання:  «Чув про степ, що ген-ген простягнувся?»
Анафора (єдинопочаток): «Там же небо — блакитні простори...Там степи, там могили, як гори», «Що не люблять, не вміють ридати. Що не можуть без пісні і нивки зорати!».
Рефрен (повтори): «Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших краях».
Антитеза (протиставлення): смієшся – ридаєш.
Перелічення: простори, степи, гори; тремтиш , смієшся, ридаєш.

Рими: Краях – гаях, простори – гори, знаєш – ридаєш, грудях – краях, вернувся – простягнувся, краях – степах, ридати – зорати, сльозах – краях.

Кількість строф: чотири. 
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Римування: 
АВВА - кільцеве

Не бував ти у наших краях!
Там же небо — блакитні простори...
Там степи, там могили, як гори.
А веснянії ночі в гаях!..
ААВВ - паралельне
Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,
Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,
Серце б'ється і б'ється в грудях...
Не бував ти у наших краях.
Віршований розмір: тристопний анапест: тристопний – у рядку повних три стопи (/), закономірність - два ненаголошених склади чергуються з одним наголошеним (U U _). 

Не | бу |вав| ти  | у       | на|ших| кра  |ях!
Там| же| не |бо   | — бла|кит|ні   | про  |сто|ри...
Там| сте|пи |, там| мо     |ги  |ли, | як   | го |ри.
А   | ве |сня|ні    |ї        | но|чі    | в га|ях!
Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).

U U _/ U U _/ U U _/ 
U U _/ U U _/ U U _/ U
U U _/ U U _/ U U _/ U
U U _/ U U _/ U U _/
Зорові образи: небо, степи, могили, гори, гаї, люди, нивки, сльози.
Слухові образи: звук степу (шелест трав), пісня, сміх, ридання.
Образи кольорів: блакитний.
Категорія: Шкільні твори | Додав: gdz | Теги: вірша, Наших, Тичина, Павло, бував, краях!, не, аналіз, ти
Переглядів: 34 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Код *: